Stoiq
Завантажити

Сенека Цитати

«Інші пороки можна приховувати й таємно плекати; гнів виявляється відкрито й проступає на обличчі, і що він сильніший, то помітніше вирує назовні.»
«Людство народжене для взаємодопомоги, гнів — для взаємної загибелі: перше любить спільноту, другий — відчуження.»
«Є речі, початок яких залежить від нас, але, розвинувшись, вони тягнуть нас за собою власною силою й не лишають шляху назад.»
«Найнадійніша чеснота — та, що довго й уважно себе розглядає, володіє собою і повільно та обдумано виступає вперед.»
«Кожен, називаючи себе невинним, радше зважає на сторонніх свідків, ніж на власну совість.»
«Ніщо не є таким недоречним для того, хто карає, як гнів, адже покарання тим краще виправляє, чим обдуманіше винесено вирок.»
― СенекаПро гнів (книга I, розділ 15)
«Та й що може бути негіднішим мудреця, ніж залежність його пристрастей від порочності інших?»
«Щоб не гніватися на окремих людей, треба пробачити всім разом, дарувати прощення всьому людському роду.»
«Нам потрібна тривала боротьба зі сталими й плодючими лихами — не для того, щоб їх подолати, а лише щоб не дати їм здолати нас.»
«Усе, що наводить жах на інших, боїться за себе.»
«Лиха, від яких ми страждаємо, виліковні; а оскільки ми народилися з природною схильністю до добра, сама природа допоможе нам, якщо спробуємо виправити своє життя.»
«Що дає більше відпочинку, ніж спокійний розум, і що виснажує більше за гнів?»
«Нехай мудрець буде поміркованим, а коли треба діяти трохи жвавіше, нехай кличе на допомогу силу, а не гнів.»
«Ігри теж будуть корисними, адже помірна втіха дає розумові перепочинок і приводить його до належної рівноваги.»
«Завжди слід дати минути певному часу, адже час відкриває істину.»
«Готовність вірити всьому почутому завдає великого лиха; часто нам не слід навіть слухати, бо іноді краще бути ошуканим, ніж підозрювати обман.»
«Отже, ніщо не живить гнів більше за надмірну й ненаситну розкіш: розум слід загартовувати суворим поводженням, щоб він не відчував жодного удару, крім сильного.»
«Припустімо, нас карають; подумаймо не лише про те, що терпимо, а й про те, що зробили: станьмо суддями свого минулого життя.»
«Наскільки ж далі простягаються вимоги обов’язку, ніж вимоги закону!»
«Що може бути несправедливішим, ніж вірити потай, а гніватися відкрито?»
«Як усі частини тіла діють злагоджено, бо в інтересах усього тіла берегти кожну з них, так і люди мають щадити одне одного, адже народжені для спільного життя.»
«Великій душі властиво зневажати завдані їй кривди; найзневажливіша помста — не вважати супротивника вартим помсти.»
«Немає нічого несправедливішого, ніж успадковувати батькові чвари.»
«Якщо хтось гнівається на тебе, відповідай на його гнів благодіяннями: сварка, яку підтримує лише одна сторона, згасає; для бійки потрібні двоє.»
«Наскільки ж славніше відбивати від себе всі кривди й образи, наче в обладунках, непроникних для будь-якої зброї, адже помста — це визнання, що нам завдали болю.»
― СенекаПро гнів (книга III, розділ 6)
«Немає більшого доказу великодушності, ніж нездатність усього, що з тобою трапляється, викликати в тебе гнів.»
«Тож нехай наші починання не будуть ні дріб’язковими, ні самовпевненими й нерозсудливими; нехай наші сподівання не відходять далеко від дому; не берімося ні за що таке, де успіх здивував би нас самих.»
«Щоразу, коли суперечка загрожує бути довшою чи запеклішою, ніж звичайно, зупинімо її на самому початку, поки вона не набрала сили.»
«Не всі люди ображаються на те саме; тож ти маєш знати своє вразливе місце, щоб оберігати його особливо пильно.»
«Хто прагне знати, що про нього кажуть, хто вишукує злісні пересуди, навіть сказані потай, сам руйнує власний душевний спокій.»
«Значна частина людства сама створює собі образи, або плекаючи безпідставні підозри, або перебільшуючи дрібниці.»
«Поставмо себе на місце того, на кого гніваємося: зараз надмірне уявлення про власну важливість робить нас схильними до гніву, і ми цілком готові чинити іншим те, чого не стерпимо щодо себе.»
«Наполегливо борися із собою, і якщо не можеш здолати гнів, не дай йому здолати тебе: ти вже починаєш брати над ним гору, якщо він не виявляється, якщо йому не дають виходу.»
«Наша зовнішня поведінка поступово починає впливати на наші внутрішні думки.»
«Не винось судження за однією годиною чи одним днем: розглянь загальну спрямованість свого розуму; навіть якщо ти не вчинив зла, ти все ж здатен його вчинити.»
«Наскільки ж краще зцілити кривду, ніж помститися за неї?»
«Ніколи не буде добре тому, для кого мука — бачити, що комусь краще, ніж йому.»
«Бажання тих самих речей, яке мало б пов’язувати дружбою, стає джерелом чвар і ненависті.»
«Усі наші чуття слід привчати до витривалості: вони від природи здатні багато витримати, якщо дух не буде їх розніжувати.»
― СенекаПро гнів (книга III, розділ 37)
«Розум досить сильний, щоб витримати ті лиха, до яких він підготувався.»
«Подбаймо, щоб наша совість була цілковито спокійною, але не докладаймо зусиль, щоб здобути собі визнання.»
«Життя не терпить марнотратства, і в нас немає зайвого часу, який можна змарнувати.»
«Цей подих, яким ми так дорожимо, скоро покине нас; а поки ми дихаємо, поки живемо серед людей, будьмо людяними: не будьмо ні для кого ні жахом, ні небезпекою.»
«Великій і добрій душі властиво прагнути не плодів добрих справ, а самих добрих справ, і шукати добру людину навіть після зустрічей із поганими.»
«Ніхто не записує своїх дарунків до облікової книги й не вимагає, наче жадібний кредитор, повернення в точно визначений день і годину.»
«Благодіяння не можна відчути дотиком чи взяти в руки: воно існує лише в душі.»
«Ми значно більше цінуємо те, що походить від охочої руки, ніж те, що походить від повної.»
«Нашими благодіяннями має керувати здоровий глузд; слід зважати на час, місце й характер одержувача — це гирі на терезах, від яких залежить, добре чи погано приймуть наші дари.»
«Справді, багатьох людей робить щедрими брак твердості.»
― СенекаПро благодіяння (книга II, розділ 1)
«Докоряти людині саме тоді, коли робиш їй послугу, — чисте безумство; це означає домішувати образу до своїх благодіянь.»
«Постійні згадки про власні послуги ранять почуття нашого друга.»
«Уникаймо марного вихваляння: мовчімо, і нехай за нас говорять наші вчинки.»
«Слід дивитися і на кінець наших благодіянь, і на початок, та давати не лише те, що люди раді отримати, а й те, чому вони радітимуть згодом, отримавши.»
«Найкраща людина — та, що охоче дає, ніколи не просить віддяки й радіє, коли їй віддячують, бо, справді й цілковито забувши, що дала, приймає віддяку наче дарунок.»
«Поміркуймо, чи не слід нам іще ретельніше обирати, кому бути зобов’язаними, ніж кому давати.»
«Спершу ти маєш дати мені свободу особистого рішення, а вже потім — своє благодіяння.»
«Хто приймає благодіяння з вдячністю, уже повертає його першу частку.»
«Не потрібні жодні слова: якщо тільки ми відчуваємо як належить, наша вдячність проступить на обличчях.»
«Нам ніколи не бракуватиме причин для скарг, якщо дивитися на благодіяння з їхнього поганого боку.»
― СенекаПро благодіяння (книга II, розділ 28)
«Ті, чий розум цілковито зосереджений на тому, що вони сподіваються здобути, зневажають усе, що вже мають.»
«Ніхто не може бути водночас заздрісним і вдячним, адже заздрісні схильні скаржитися й сумують, а вдячні радіють.»
― СенекаПро благодіяння (книга III, розділ 3)
«Теперішнє добро ще не цілком завершене: якась біда може його перервати; майбутнє лишається невирішеним і непевним; а минуле збережене в безпеці.»
«У вдячності немає заслуги, якщо не можна безпечно бути невдячним.»
«Одні благодіяння дорого коштують тим, хто їх чинить; інші мають велику цінність для одержувачів, але нічого не коштують доброчинцям.»
«Благодіяння дарує вдячній людині постійну радість, а невдячну тішить лише на мить.»
«Та хто настільки високо піднісся, щоб фортуна не могла змусити його потребувати допомоги навіть найнижчого?»
«Усі люди походять від одного первісного роду; ніхто не шляхетніший за іншого з народження, хіба що його вдача благородніша й краще придатна до добрих вчинків.»
«Тож чи говориш ти про природу, долю або фортуну — усе це імена того самого Бога, який по-різному застосовує свою силу.»
«Нічого не слід робити без розумної підстави: благодіяння не є справжнім благодіянням, якщо його чинять без такої підстави, адже розум супроводжує кожен гідний учинок.»
― СенекаПро благодіяння (книга IV, розділ 10)
«Природа дарує всім нам цю величезну перевагу: світло чесноти однаково осяває розум усіх; навіть ті, хто не йде за нею, бачать її.»
«На що ми покладаємося задля безпеки, як не на взаємну допомогу?»
― СенекаПро благодіяння (книга IV, розділ 18)
«Бути вдячним вигідно; та я буду вдячним, навіть якщо це мені зашкодить.»
«Краще чинити добро й поганим заради того, щоб чинити добро добрим, ніж обділяти добрих зі страху допомогти поганим.»
― СенекаПро благодіяння (книга IV, розділ 28)
«Мудрець розглядає обидві сторони: він знає, яка велика сила помилок, які непевні людські справи, як багато перешкод на шляху до здійснення задумів.»
«Легше правити дикими народами, які не терплять чужої влади, ніж стримувати власний розум і тримати його під власною владою.»
«Ти не чиниш людині благодіяння, перестаючи її кривдити, і ніколи не можна вважати послугою те, що ти знімаєш із когось тягар, який сам на нього поклав.»
«Немає нікого, кого фортуна піднесла б так високо, що він не потребував би друга тим більше, чим менше потребує будь-чого іншого.»
― СенекаПро благодіяння (книга VI, розділ 29)
«Якщо ти корисний другові лише в біді й зайвий, коли в нього все гаразд, ти низько оцінюєш власну вартість.»
«Хто надто багато думає про віддяку за благодіяння, мусить гадати, що його друг надто багато думає про отримання віддяки.»
«Ніхто, хто хоч колись віддався філософії, не стає цілковито порочним: вона так глибоко забарвлює його розум, що її барв ніколи не можна до кінця зіпсувати й затьмарити.»
«Терплячістю до друга ти зробиш його кращим; докорами в будь-якому разі зробиш його гіршим.»
«Наш друг не такий, яким ми сподівалися його бачити; та все ж ми, на відміну від нього, залишаймося такими, як були.»
«Навіть коли благодіяння здаються змарнованими, лагідність принесе багато добра; з ранами душі слід поводитися так само дбайливо, як із ранами тіла.»
«Ніхто не може просто помилятися сам: він неодмінно стає і причиною, і порадником чужого лихого вчинку.»
«Тож з’ясовуймо не те, що роблять найчастіше, а те, що нам найкраще робити.»
«Найвище добро — це розум, який зневажає випадковості фортуни й знаходить радість у чесноті.»
«Отже, щаслива людина — та, що здатна правильно судити про все; щасливий той, хто за теперішніх обставин, хоч би які вони були, задоволений і живе в дружбі з умовами свого життя.»
«Людина має бути неупередженою й не піддаватися зовнішнім речам: їй слід захоплюватися лише собою, довіряти власному духові й так упорядкувати своє життя, щоб бути однаково готовою до прихильності й неприхильності фортуни.»
― СенекаПро щасливе життя (розділ 8)
«Тож ти можеш сміливо заявити, що найвище добро — це цілісність розуму: адже там, де є злагода та єдність, неодмінно присутні чесноти; воюють між собою саме пороки.»
― СенекаПро щасливе життя (розділ 8)
«Отже, ти помиляєшся, коли питаєш мене, заради чого я прагну чесноти: адже ти шукаєш щось вище за найвище.»
«Надмір насолоди шкідливий; а з чеснотою нам не треба боятися жодного надміру, бо поміркованість закладена в самій чесноті.»
«Хоч би чим я володів, я не буду ні жадібно це накопичувати, ні нерозважливо марнувати.»
«Я нічого не робитиму заради громадської думки, а все — заради совісті: щоразу, коли робитиму щось на самоті, вважатиму, що в цю мить на мене дивиться весь римський народ.»
«Коли їстиму й питиму, моєю метою буде вгамувати природні потреби, а не наповнювати й спорожняти черево.»
«Одне слово, мої багатства належать мені, а ти належиш своїм багатствам.»
― СенекаПро щасливе життя (розділ 22)
«Тож перестань забороняти філософам мати гроші: ніхто не засуджував мудрість до бідності.»
«Постав мене господарем у домі дуже багатої людини; постав мене там, де золотий і срібний посуд уживають для найбуденніших потреб: я не стану вище цінувати себе через речі, які, хоч і є в моєму домі, не є частиною мене.»
«Щоразу, коли людина соромиться зізнатися у справжній причині свого страждання і сором’язливість змушує її заганяти страждання всередину, бажання, замкнені в тісному просторі без жодного виходу, душать одне одного.»
«Послуги доброго громадянина ніколи не бувають марними: він приносить добро тим, що його чують і бачать, своїм виразом обличчя, жестами, мовчазною рішучістю і навіть ходою.»
«Однак спершу нам слід дослідити самих себе, потім справу, яку збираємося провадити, а далі тих, заради кого або разом із ким її провадимо.»
«Понад усе необхідно правильно оцінити себе, бо зазвичай ми думаємо, що можемо зробити більше, ніж насправді здатні.»
«Немає користі в тому, щоб силувати свій розум до невластивої йому праці: марно боротися з природою.»
«Нам слід обирати друзями людей, наскільки можливо вільних від сильних бажань: адже пороки заразні, переходять від людини до її ближнього й шкодять тим, хто їх торкається.»
«Поглянь на Всесвіт: ти побачиш богів, зовсім позбавлених майна, які нічим не володіють, хоча все дають.»
«У кожному життєвому становищі ти знайдеш розваги, відпочинок і втіхи — якщо тільки захочеш применшувати лиха, а не ненавидіти їх.»
― СенекаПро спокій душі (розділ 10)
«Жодне становище не може бути таким жалюгідним, щоб неупереджений розум не знайшов у ньому жодної розради.»
«Поклич здоровий глузд на допомогу проти труднощів: можна пом’якшити суворе, розширити затісне й зробити так, щоб важкі тягарі менше тиснули на того, хто вміло їх несе.»
«Не заздрімо й тим, хто посідає високі місця: висоти, що здаються нам величними, круті й нерівні.»
«Я ніколи не соромитимуся наводити добрий вислів через те, що він належить поганому авторові.»
«Тож знай: кожне життєве становище минуще, і все, що будь-коли сталося з будь-ким, може статися й з тобою.»
«Так глибоко вкоренилося в нас це зло — керуватися думкою інших, — що навіть горе, найпростіше з усіх почуттів, починають удавати.»
«І все ж у цій справі слід дотримуватися міри: адже між простим і неохайним життям велика різниця.»
«Людському розумові потрібен відпочинок: після нього він підводиться кращим і бадьорішим.»
«Є велика різниця між тим, щоб послабити хватку, й тим, щоб відпустити річ.»
«Важливо не те, що ти терпиш, а те, як ти це терпиш.»
«Безперервне благоденство не витримує жодного удару; а той, хто невпинно боровся зі своїми нещастями, загартував шкіру стражданнями, не піддається жодному лиху й, навіть упавши, продовжує битися на коліні.»
― СенекаПро провидіння (розділ 2)
«Я вважаю тебе нещасним, бо ти ніколи не був нещасним: ти пройшов своє життя, не зустрівши супротивника; ніхто не знатиме твоєї сили, навіть ти сам.»
«Прошу тебе, не бійся того, чим безсмертні боги пришпорюють наш розум: нещастя — це нагода для чесноти.»
«Хоча будь-який надмір шкідливий, надмір зручностей найшкідливіший: він впливає на мозок, заводить людський розум у марні фантазії, вкриває густою хмарою межу між правдою та неправдою.»
«Звичка до небезпеки вчить нас не зважати на неї.»
«Немає нещастя в тому, що звичка зробила частиною нашої природи: поступово люди знаходять задоволення в тому, до чого їх спочатку примушувала необхідність.»
― СенекаПро провидіння (розділ 4)
«Нас ведуть богині долі, і тривалість днів кожної людини визначена в першу годину її народження; кожна причина залежить від якоїсь попередньої; один довгий ланцюг долі визначає все — і суспільне, і особисте.»
«Невразливе — не те, чого ніколи не вдаряють, а те, чого ніколи не ранять.»
«Фортуна не дає чесноти, тож і не забирає її.»
«Чеснота вільна, недоторканна, незрушна, непохитна й так загартована проти нещасть, що вони не можуть її зігнути, а тим більше здолати.»
«Добрі люди живуть між собою в мирі; погані однаково шкодять і добрим, і одне одному.»
― СенекаПро стійкість мудреця (розділ 7)
«Дехто не хоче чути про свій вік, сивину й усе інше, до чого люди моляться дожити.»
«Як же пізно починати життя саме тоді, коли вже треба з нього йти!»
«Тож швидкість, із якою ми використовуємо свій час, має змагатися зі швидкістю самого часу, і нам слід пити з нього, як зі стрімкого потоку, що не тектиме вічно.»
«Переглядати всі частини свого життя — привілей спокійного й мирного розуму; натомість розум заклопотаних людей подібний до тварин у ярмі й не може ні повернути вбік, ні озирнутися.»
«Справжня мудрість полягає в тому, щоб не відступати від природи й формувати свою поведінку за її законами та взірцем.»
«Наскільки ж щасливіший той, хто нікому нічим не зобов’язаний, окрім того, чого може з найбільшою легкістю себе позбавити!»
«Усе життя — рабство; тож нехай кожен примириться зі своєю долею, якомога менше на неї нарікає й ухопиться за будь-яке доступне йому добро.»
«Людина не стає меншим розбійником від того, що її меч заплутався в одязі жертви й не влучив у ціль.»
― СенекаПро стійкість мудреця (розділ 7)
«Люди найбільше цінують дарунки й утримання та наймаються працювати, служити чи піклуватися, щоб їх здобути; часу не цінує ніхто: його віддають значно вільніше, наче він нічого не коштує.»
«Та ніщо не тішить душу так, як вірна й приємна дружба.»
«Ми отримуємо не коротке життя, а самі робимо його коротким; і ми не бідні на дні, а марнотратно їх розтрачуємо.»
«Усе життя треба вчитися жити і, що, можливо, здивує тебе ще більше, усе життя треба вчитися помирати.»
«Зволікання — найбільше марнотратство життя: воно видирає в нас день за днем і відбирає теперішнє, обіцяючи щось згодом.»
«Меч справедливості недоречний у руках розгніваної людини.»
«Немає нічого гіркішого за тривалу непевність; дехто легше зносить, коли його надії гасять, ніж коли їх відкладають.»
― СенекаПро благодіяння (книга II, розділ 5)
«Набагато краще присвятити себе кільком письменникам, ніж побіжно гортати багатьох.»
― СенекаПро спокій душі (розділ 9)