Stoiq
Завантажити

Марк Аврелій Цитати

«Будь як мис, об який раз у раз розбиваються хвилі, а він стоїть непохитно й приборкує лють води навколо себе.»
«Годі вже говорити про те, якою має бути добра людина: будь нею.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга X, параграф 16)
«Час схожий на ріку, складену з подій, що відбуваються, на бурхливий потік: щойно щось з’явилося перед очима, його вже відносить, а на його місце приходить інше, і це теж буде віднесене.»
«Найкращий спосіб помститися — не стати схожим на кривдника.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 6)
«Пам’ятай також щоразу, коли щось тебе засмучує, застосовувати цей принцип: не «це нещастя», а «гідно витримати це — щастя».»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 49)
«Які твої звичні думки, таким буде й характер твого розуму, адже душа забарвлюється думками.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга V, параграф 16)
«Люди шукають собі притулків: заміських будинків, морських берегів і гір; і ти теж звик дуже прагнути таких речей. Та це ознака вкрай пересічних людей, адже у твоїй владі будь-коли, щойно забажаєш, усамітнитися в собі.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 3)
«Хоч би що хто робив чи казав, я маю бути добрим, — так, наче золото, смарагд або пурпур завжди казали б: «Хоч би що хто робив чи казав, я маю бути смарагдом і зберігати свій колір».»
«Якщо тобі важко щось здійснити, не думай, що це неможливо для людини; а якщо щось можливе для людини й відповідає її природі, думай, що й ти можеш цього досягти.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 19)
«Навіть якби ти мав прожити три тисячі років і ще стільки ж разів по десять тисяч років, усе одно пам’ятай: ніхто не втрачає іншого життя, крім того, яким живе зараз, і не живе іншим, крім того, яке зараз втрачає.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга II, параграф 14)
«Людині властиво любити навіть тих, хто чинить зло.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 22)
«Світло лампи сяє, не втрачаючи блиску, аж доки згасне; невже істина в тобі, справедливість і поміркованість згаснуть раніше за твою смерть?»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 15)
«Що не йде на добро рою, не йде на добро й бджолі.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 54)
«Людина часто чинить несправедливо, не роблячи чогось, а не лише роблячи щось.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IX, параграф 5)
«Нехай майбутнє тебе не тривожить: якщо буде потрібно, ти зустрінеш його з тим самим розумом, яким нині користуєшся для теперішніх справ.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 8)
«Люди існують одне для одного. Тож навчай їх або терпи їх.»
«Вправляйся навіть у тому, що вже не сподіваєшся здійснити. Адже й ліва рука, незугарна до всього іншого через брак вправляння, тримає вуздечку міцніше за праву, бо саме в цьому вона вправлялася.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 6)
«Коли обставини змусили тебе якось утратити рівновагу, швидко повернися до себе й не лишайся розладнаним довше, ніж триває примус; адже, постійно повертаючись до гармонії, ти краще нею володітимеш.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 11)
«З жодною людиною не трапляється нічого такого, чого вона від природи не здатна витримати.»
«Тож пройди цей короткий відтинок часу згідно з природою й заверши свій шлях задоволеним, як стигла оливка падає, благословляючи природу, що її породила, і дякуючи дереву, на якому виросла.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 48)
«Соромно душі першою здаватися в цьому житті, коли твоє тіло ще не здається.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 29)
«Смішно, коли людина не тікає від власної порочності, хоч це можливо, а тікає від порочності інших, хоча це неможливо.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 71)
«Я часто дивувався, як це кожна людина любить себе більше за всіх інших, а проте цінує власну думку про себе менше, ніж думку інших.»
«Коли тебе обурює чиясь провина, відразу звернися до себе й подумай, як ти сам помиляєшся подібним чином.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга X, параграф 30)
«Привчай себе уважно слухати, що каже інший, і, наскільки можливо, подумки ставати на його місце.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 53)
«Не зневажай смерті, а приймай її з цілковитим задоволенням, адже й вона належить до того, чого бажає природа.»
«Вважай себе померлим, а своє життя до цієї миті — завершеним; і проживи згідно з природою той залишок, який тобі дозволено.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 56)
«Будь також бадьорим і не шукай допомоги ззовні чи спокою, який дають інші. Людина має стояти прямо сама, а не триматися прямо завдяки іншим.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга III, параграф 5)
«Хто не має в житті однієї й завжди тієї самої мети, не може залишатися одним і тим самим упродовж усього життя.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XI, параграф 21)
«Не тривож себе думками про все своє життя. Не дозволяй своїм думкам одразу охоплювати всі різноманітні негаразди, які, на твою думку, можуть тебе спіткати.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VIII, параграф 36)
«Коли хочеш потішити себе, подумай про чесноти тих, хто живе з тобою.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 48)
«І в запалі гніву тримай у пам’яті цю істину: піддаватися пристрасті — не мужньо, а лагідність і м’якість не лише більше відповідають людській природі, а й є мужнішими.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XI, параграф 18)
«Починай ранок, кажучи собі: «Я зустріну людей настирливих, невдячних, пихатих, підступних, заздрісних, неприязних. Усе це стається з ними через незнання того, що є добро і зло».»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга II, параграф 1)
«Хтось боїться змін? Та що може відбутися без змін?»
«Коли тебе обурює чиясь безсоромна поведінка, відразу спитай себе: «Невже можливо, щоб у світі не було безсоромних людей?» Неможливо. Тож не вимагай неможливого.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IX, параграф 42)
«Припустімо, хтось мене зневажає. Нехай сам про це дбає. А я подбаю, щоб мене не застали за жодним вчинком чи словом, гідним зневаги.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XI, параграф 13)
«Як кінь, що пробіг, як пес, що вистежив дичину, як бджола, що зробила мед, так і людина, вчинивши добро, не гукає інших прийти й подивитися, а переходить до іншого вчинку, як виноградна лоза знову родить грона своєї пори.»
«Тій, що все дає і забирає назад, — природі — освічена й скромна людина каже: «Давай, що хочеш; забирай назад, що хочеш».»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга X, параграф 14)
«Люби лише те, що з тобою стається і вплітається в нитку твоєї долі. Адже що може бути доречнішим?»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 57)
«За десять днів ти видаватимешся богом тим, для кого зараз ти звір і мавпа, якщо повернешся до своїх принципів і шанування розуму.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 16)
«Пристосовуйся до обставин, на які випала твоя доля; а людей, серед яких тобі судилося жити, люби — але по-справжньому, щиро.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 39)
«Усе, що хоч якось прекрасне, прекрасне саме по собі й завершене в собі, а похвала не є його частиною. Тож від похвали річ не стає ні гіршою, ні кращою.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 20)
«Адже більшість того, що ми говоримо й робимо, зайва; якщо людина відкине це, матиме більше дозвілля й менше тривоги. Тому щоразу слід питати себе: «Чи не належить це до зайвих речей?»»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 24)
«Тобі бракує часу чи здібності читати. Але час чи здібність приборкати пиху в тебе є.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VIII, параграф 8)
«Застосовуючи свої принципи, ти маєш бути подібним до борця панкратіону, а не до гладіатора: адже гладіатор випускає меч, яким б’ється, і гине, а борець завжди має при собі руку й мусить лише скористатися нею.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 9)
«Якщо хтось учинив зло, шкоди він завдав собі самому. Але, можливо, він і не вчинив зла.»
«Хто любить славу, вважає власним добром діяльність іншого; хто любить насолоду — власні відчуття; а хто має розуміння, вважає власним добром свої вчинки.»
«Усвідом нарешті, що в тобі є щось краще й божественніше за те, що породжує різні пристрасті й немов смикає тебе за ниточки.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 19)
«Як дивно поводяться люди. Вони не хочуть хвалити тих, хто живе в один час із ними й поряд із ними, але дуже цінують похвалу нащадків — тих, кого ніколи не бачили й не побачать.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 18)
«Не соромся приймати допомогу: твоя справа — виконувати свій обов’язок, як воїн під час штурму міста.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 7)
«Не відчувай відрази, не занепадай духом і не будь невдоволеним, якщо тобі не вдається все робити згідно з правильними принципами.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга V, параграф 9)
«Ніколи не вважай корисним для себе те, що змусить тебе порушити обіцянку, втратити самоповагу, зненавидіти когось, підозрювати, проклинати, лицемірити чи бажати чогось, що потребує стін і завіс.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга III, параграф 7)
«Гілка, відтята від сусідньої гілки, неминуче відтята й від усього дерева. Так і людина, відокремившись від іншої людини, відпадає від усієї людської спільноти.»
«Не кажи собі нічого понад те, про що повідомляють перші уявлення. Припустімо, тобі повідомили, що хтось погано про тебе говорить. Ось про що повідомили; а про те, що тобі завдано шкоди, не повідомляли.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VIII, параграф 49)
«Незабаром, дуже скоро, ти станеш попелом або кістяком, а ще — ім’ям, або навіть імені не лишиться; та ім’я — це звук і відлуння.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга V, параграф 33)
«Адже зовнішній блиск дивовижно спотворює розум, і саме тоді, коли ти найбільше впевнений, що займаєшся справами, вартими твоїх зусиль, він найдужче тебе ошукує.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 13)
«Ти зійшов на корабель, здійснив плавання, пристав до берега — сходь.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга III, параграф 3)
«Немає нічого нового: усе знайоме й недовговічне.»
«У чому твоє мистецтво? Бути добрим.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XI, параграф 5)
«Не працюй так, наче ти нещасний, і так, наче прагнеш жалю чи захоплення.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IX, параграф 12)
«Ти хочеш похвали від людини, яка тричі щогодини проклинає себе? Хотів би подобатися людині, яка сама собі не подобається?»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VIII, параграф 53)
«Пильнуй, щоб не ставитися до нелюдяних так, як вони ставляться до людей.»
«Тебе відволікає зовнішнє, що обрушується на тебе? Дай собі час навчитися чогось нового й доброго та перестань кружляти в цьому вирі.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга II, параграф 7)
«Люби ремесло, якого навчився, хоч би яким скромним воно було, і будь ним задоволений.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 31)
«Подумай: люди все одно робитимуть те саме, хоч би ти й луснув.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VIII, параграф 4)
«Зітри уявлення; стримай прагнення; згаси жагу; збережи керівне начало у його власній владі.»
«Тож мусимо поспішати не лише тому, що щодня наближаємося до смерті, а й тому, що здатність осягати й розуміти речі згасає раніше.»
«Ти можеш прожити життя в рівному потоці щастя, якщо зумієш іти правильним шляхом, правильно думати й діяти.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга V, параграф 34)
«Не тримайся такого погляду на речі, як твій кривдник, або такого, якого він бажає від тебе, а дивися на них такими, якими вони є насправді.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 11)
«Що ж здатне вести людину? Одне-єдине — філософія.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга II, параграф 17)
«Тому, хто перейнявся істинними принципами, досить навіть найкоротшої настанови, як і будь-якої звичайної, щоб нагадати: слід бути вільним від смутку й страху.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга X, параграф 34)
«За будь-якого болю тримай у пам’яті думку, що в ньому немає ганьби й він не робить керівний розум гіршим.»
«Хто в усьому йде за розумом, водночас спокійний і діяльний, а також бадьорий і зібраний.»
«Найщасливішою долею для людини було б піти з-поміж людей, зовсім не скуштувавши брехні, лицемірства, розкошів і пихи.»
«Для чого я зараз використовую власну душу? Щоразу мушу ставити собі це запитання.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга V, параграф 11)
«Яка смішна людина, що дивується будь-чому, що стається в житті, і яка вона тут чужа.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 13)
«Не поводься так, наче житимеш десять тисяч років. Смерть нависає над тобою. Поки живеш, поки це у твоїй владі, будь добрим.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 17)
«Як же ясно видно, що жодні інші життєві обставини не годяться для філософування так добре, як ті, у яких ти зараз опинився.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XI, параграф 7)
«Втрата — це не що інше, як зміна.»
«Мені не личить завдавати собі болю, адже я ніколи навмисне не завдавав болю навіть іншому.»
«Рідко можна побачити людину, нещасну через те, що вона не спостерігає за думками іншого; а ті, хто не спостерігає за рухами власного розуму, неминуче мусять бути нещасними.»
«Тіло, душа, розум: тілу належать відчуття, душі — потяги, розуму — принципи.»
«Нехай жоден вчинок не буде без мети чи всупереч досконалим засадам мистецтва.»
«Всесвіт — це перетворення, життя — це думка.»
«Не давай себе носити вихором, а в кожному поруху зважай на справедливість і за кожного уявлення зберігай здатність осягати й розуміти.»
«Усе існує лише один день: і те, що пам’ятає, і те, про що пам’ятають.»
«Досліджуй керівні принципи людей, навіть мудрих: чого вони уникають і до чого прагнуть.»
««Я нещасний, бо зі мною це сталося». Ні, навпаки: я щасливий, хоча це зі мною сталося, бо залишаюся вільним від болю, не розчавлений теперішнім і не боюся майбутнього.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 49)
«Як легко відкинути й стерти кожне уявлення, що тривожить або є недоречним, і відразу опинитися в цілковитому спокої.»
«Розум і мистецтво міркувати — філософія — це сили, достатні для самих себе та власних справ.»
«Шануй те, що є найкращим у Всесвіті: це те, що всім користується й усім керує.»
«Часто думай про стрімкість, із якою все минає й зникає: і те, що існує, і те, що виникає.»
«Розум Всесвіту спрямований на спільноту.»
«Усе, що існує, невдовзі зміниться: або перетвориться на пару, якщо справді вся речовина єдина, або розсіється.»
«Знаходь радість і спочинок в одному: переходити від одного вчинку на благо спільноти до іншого, думаючи про Бога.»
«Якщо хтось зуміє переконати мене й показати, що я неправильно думаю чи дію, я охоче змінюся, адже шукаю істини, яка ніколи нікому не завдала шкоди.»
«Смерть — це припинення уявлень, що надходять через чуття, і смикання ниток, які рухають потягами, і послідовних переходів думки, і служіння плоті.»
«Шануй богів і допомагай людям.»
«Азія та Європа — куточки Всесвіту; все море — крапля у Всесвіті; Афон — маленька грудка Всесвіту; увесь теперішній час — точка у вічності.»
«Часто розмірковуй про зв’язок усіх речей у Всесвіті та їхнє відношення одна до одної.»
«Як скоро час усе вкриє і скільки він уже вкрив.»
«Усе переплетене між собою, і цей зв’язок священний; майже немає нічого, що не було б пов’язане з усім іншим.»
«Для розумної істоти той самий вчинок відповідає і природі, і розуму.»
«Керівне начало не тривожить себе; тобто не лякає себе й не завдає собі болю.»
«Розумне начало, що керує нами, за своєю природою задоволене собою, коли чинить справедливо, і так забезпечує собі спокій.»
«Про смерть: чи то розсіяння, чи розпад на атоми, чи знищення — вона є або згасанням, або зміною.»
«Про біль: нестерпний біль забирає нас із життя, а тривалий — стерпний; розум зберігає власний спокій, відступаючи в себе, і керівне начало не стає гіршим.»
«Мистецтво жити більше схоже на мистецтво борця, ніж танцівника: воно має стояти напоготові й непохитно зустрічати раптові й несподівані напади.»
«Усе є зміною, та нам не треба боятися нічого нового.»
«Біль є злом або для тіла — тоді нехай тіло й скаже, що про нього думає, — або для душі; та у владі душі зберігати власну ясність і спокій та не вважати біль злом.»
«І в сенаті, і з кожною людиною, хоч би ким вона була, говори доречно, без жодної манірності: висловлюйся просто.»
«Приймай багатство чи добробут без пихи й будь готовий відпустити їх.»
«У природній будові розумної істоти я не бачу чесноти, яка суперечила б справедливості; але бачу чесноту, що протистоїть любові до насолод, — поміркованість.»
«Загалом порочність зовсім не шкодить Всесвіту; зокрема ж порочність однієї людини не шкодить іншій.»
«І людина, і Бог, і Всесвіт приносять плід; кожен приносить його у відповідну пору.»
«Не в пасивності, а в діяльності полягають зло й добро розумної суспільної істоти, так само як її чеснота й порок полягають не в пасивності, а в діяльності.»
«Незабаром земля вкриє нас усіх; тоді й сама земля зміниться, і те, що постане зі змін, змінюватиметься вічно, і те, що постане з нього, — знову вічно.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IX, параграф 28)
«Всезагальна причина схожа на зимовий потік: вона захоплює все із собою.»
«Якщо людина помиляється, доброзичливо настав її та покажи їй помилку.»
«Жодна природа не поступається мистецтву, адже мистецтва наслідують природу речей.»
«Люди зневажають одне одного й лестять одне одному; люди прагнуть піднестися одне над одним і плазують одне перед одним.»
«Подумай, у якому стані тіла й душі має перебувати людина, коли її застигне смерть; і подумай про короткочасність життя, безмежну прірву минулого й майбутнього часу та нетривкість усієї матерії.»
«Дивися, якими є речі самі по собі, розрізняючи в них матерію, форму й призначення.»
«Коли здається, що людина вчинила зло, скажи: «Звідки ж я знаю, чи цей вчинок лихий?»»
«Якщо це неправильно — не роби; якщо це неправда — не кажи.»
«Завжди біжи коротким шляхом, а короткий шлях — природний; тож усе говори й роби згідно з найздоровішим розумом.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 51)
«Не слід цінувати й плескання язиків, адже похвала юрби — це плескання язиків.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 16)
«Лише одне мене тривожить: щоб я не зробив чогось, чого людська природа не дозволяє, або в спосіб, якого вона не дозволяє, або того, чого вона не дозволяє зараз.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 20)
«Інший, можливо, вправніший у тому, щоб повалити супротивника; але він не більш товариський, не скромніший, не краще підготовлений зустрічати все, що трапляється, і не поблажливіший до помилок ближніх.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 52)
«Тож швидше знайдеться щось земне, що не торкається нічого земного, ніж людина, цілковито відокремлена від інших людей.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IX, параграф 9)
«Немає людини настільки щасливої, щоб, коли вона помиратиме, поряд не знайшлося когось, хто радітиме тому, що має статися.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга X, параграф 36)
«Яка ж сила дана людині: не робити нічого, крім того, що схвалить Бог, і приймати все, що Бог їй дасть.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 11)
«За те, що відбувається згідно з природою, не слід звинувачувати ні богів, бо вони не чинять зла ні добровільно, ні мимоволі, ні людей, бо вони чинять зло лише мимоволі.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга XII, параграф 12)
«Дивися всередину. Усередині — джерело добра, і воно завжди битиме, якщо завжди копатимеш.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VII, параграф 59)
«Досконалість морального характеру полягає в тому, щоб проживати кожен день як останній і не бути ні бурхливо збудженим, ні млявим, ні лицеміром.»
«Усунь свою думку — і зникає скарга: «Мені завдано шкоди». Усунь скаргу: «Мені завдано шкоди» — і зникає шкода.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга IV, параграф 7)
«Одне тут має велику ціну: прожити життя в істині та справедливості, зичливо ставлячись навіть до брехунів і несправедливих людей.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга VI, параграф 47)
«Не марнуй решти свого життя на думки про інших, коли не спрямовуєш своїх думок на якусь мету, що служить спільній користі.»
― Марк АврелійНаодинці з собою (книга III, параграф 4)
«Моє місто й батьківщина, наскільки я Антонін, — Рим, а наскільки я людина, — світ.»
«Для щасливого життя потрібно справді зовсім небагато.»